Регламент MiCA – суть, завдання та структура

Вступ до MiCA

Регламент про ринки криптоактивів (Markets in Crypto-Assets Regulation, MiCA), офіційно Регламент (ЄС) 2023/1114, став першим комплексним законодавчим актом Європейського Союзу, який врегульовує криптоактиви, не охоплені чинним фінансовим правом. Цей документ був розроблений у межах пакету «Цифрові фінанси ЄС» й ухвалений у травні 2023 року після багаторічних консультацій, розробки проєкту та переговорів між інституціями ЄС і державами-членами. Основною метою MiCA є забезпечення правової визначеності для випуску, торгівлі та зберігання криптоактивів, посилення захисту інвесторів, збереження цілісності ринку та забезпечення фінансової стабільності.

До впровадження MiCA європейський ринок криптовалют залишався роздрібленим: кожна держава-член застосовувала власні правила на підставі часткового тлумачення діючого фінансового законодавства. Це спричиняло регуляторний арбітраж, нерівномірний захист споживачів і ускладнювало транскордонну діяльність сервіс-провайдерів. Впровадження MiCA означає структурний перехід від національного регулювання до гармонізованого режиму на рівні ЄС.

Історичний контекст і розвиток

Початок розробки MiCA відноситься до 2019 року, коли Європейська комісія ініціювала консультації щодо регулювання криптоактивів і технології розподіленого реєстру (DLT). В результаті з’ясувалося, що багато цифрових активів не підпадають під дію чинних регуляторних актів ЄС, таких як MiFID II (Директива про ринки фінансових інструментів), EMD2 (Директива про електронні гроші) та PSD2 (Директива про платіжні послуги). Відсутність єдиної рамки створювала невизначеність для бізнесу та залишала інвесторів без необхідного захисту.

Перший проєкт був підготовлений Єврокомісією у вересні 2020 року та пройшов законодавчу процедуру ЄС за участі Європарламенту, Ради ЄС й профільних комітетів. У ході переговорів розв’язували такі гострі питання, як екологічне розкриття для proof-of-work активів, класифікація стейблкоїнів та перехідні механізми для чинних операторів. До квітня 2023 року було затверджено остаточний текст, який набув чинності пізніше того ж року, передбачаючи поетапне впровадження для підготовки галузі та наглядових органів.

Цілі та основні напрями політики

MiCA має кілька стратегічних завдань. Перше — захист прав споживачів та інвесторів: ЄС прагне, щоб особи й установи, які працюють із криптоактивами, користувалися рівноцінним захистом, що й учасники традиційних фінансових ринків. До цього входять вимоги щодо прозорого розкриття ризиків, належного врядування і безпечного зберігання активів.

Другий напрям — підтримка фінансової стабільності. Стейблкоїни стали системно значущим елементом крипторинку, і політики розуміють, що масштабні банкрутства чи раптова втрата довіри можуть спровокувати шок для ширшого фінансового сектору — особливо у випадку значних обсягів держоблігацій у портфелях емітентів.

Ще одна важлива мета — цілісність ринку. MiCA встановлює стандарти чесної торгівлі, врегульовує конфлікти інтересів та впроваджує механізми протидії маніпуляціям та інсайдерській торгівлі.

Крім того, MiCA створює умови для інновацій, запроваджуючи єдині правила для всіх країн ЄС. Це усуває регуляторну невизначеність, яка раніше стримувала вихід окремих компаній на європейський ринок. Регламент запроваджує систему паспортування, що дозволяє ліцензованим у будь-якій державі-члені компаніям працювати у всьому ЄС без отримання окремих дозволів.

Структура регламенту

MiCA складається з кількох розділів, кожен з яких присвячено окремому елементу екосистеми криптоактивів. Виділяють три основні категорії криптоактивів:

1. Токени електронних грошей (EMT): Токени, що відображають вартість однієї офіційної валюти та виконують функцію цифрових грошей.
2. Токени, прив’язані до активів (ART): Токени, що забезпечені кошиком активів (валюти, товари, інші криптоактиви) з метою стабілізації їхньої вартості.
3. Інші криптоактиви: Токени, які не належать до EMT чи ART, наприклад утилітарні токени для доступу до сервісів чи продуктів.

Для кожної категорії визначено окремі правила щодо випуску, авторизації, врядування та нагляду. Водночас MiCA не поширюється на невзаємозамінні токени (NFT), якщо вони не випускаються у взаємозамінній формі або не використовуються для інвестування аналогічно до інших регульованих активів.

Графік впровадження та перехідні механізми

MiCA впроваджується поетапно, спочатку охоплюючи сегменти з найбільшою системною важливістю. З 30 червня 2024 року регламент почав діяти щодо EMT і ART — це відображає пріоритет уваги до стейблкоїнів, які можуть впливати на грошово-кредитну політику й платіжні системи. З 30 грудня 2024 року регулятивні вимоги поширюються на ширший спектр криптоактивів і всіх Постачальників Послуг з Криптоактивами (CASPs).

Чинні гравці ринку можуть продовжити діяльність до 18 місяців з моменту запровадження MiCA, залежно від національної імплементації, доки проходитимуть процедуру авторизації відповідно до нових правил. Такий перехід призначений для запобігання раптовим виходам з ринку та дає компаніям час на приведення управління, комплаєнсу й операційної діяльності у відповідність до вимог регламенту.

Взаємодія з іншими актами ЄС

MiCA не є ізольованим регулятивним актом і діє разом з іншими фінансовими регламентами й директивами ЄС, уникаючи дублювання. Фінансові інструменти, які підпадають під дію MiFID II, залишаються поза регуляцією MiCA й регулюються чинним законодавством про цінні папери. Емітенти EMT також зобов’язані дотримуватися Директиви про електронні гроші.

Документ враховує положення Загального регламенту із захисту даних (GDPR), особливо щодо обробки даних клієнтів у блокчейн-транзакціях. Також CASPs мають дотримуватися стандартів протидії відмиванню коштів (AML) і фінансуванню тероризму (CTF) відповідно до антимивної рамки ЄС, тобто застосовувати ті самі процедури KYC/AML, що й традиційні фінансові інституції.

Нагляд і правозастосування

MiCA встановлює дворівневу систему нагляду. Національні компетентні органи (NCA) кожної країни-члена відповідають за видачу дозволів і контроль за більшістю CASPs та емітентів. Водночас Європейське банківське управління (EBA) здійснює прямий нагляд над емітентами значущих ART і EMT, визначаючи їх за такими критеріями, як обсяг транзакцій, ринкова капіталізація та транскордонна діяльність.

Європейське управління з цінних паперів і ринків (ESMA) розробляє технічні стандарти, координує міждержавний нагляд і веде публічний реєстр уповноважених осіб. Обидва органи — ESMA та EBA — можуть розробляти рекомендації та роз’яснення для гармонізації наглядової практики на рівні ЄС.

Вимоги до емітентів і провайдерів послуг

Емітенти EMT і ART зобов’язані виконати суворі вимоги перед тим, як запропонувати токени публіці чи подати заявку на допуск до торгів. Серед обов’язкових вимог — підготовка White Paper з детальною інформацією про емітента, проєкт, права, зобов’язання та ризики. Для ART White Paper підлягає схваленню відповідним NCA, а емісія EMT додатково повинна відповідати вимогам щодо електронних грошей.

CASPs, до яких відносяться криптобіржі, кастодіальні провайдери, торгові платформи та управляючі портфелями, повинні пройти авторизацію, забезпечити пруденційну стійкість, впровадити системи корпоративного управління та ризик-менеджменту, а також заходи щодо запобігання маніпуляціям на ринку.

Для значущих токенів передбачені додаткові вимоги: підвищені вимоги до капіталу, управління ліквідністю, організація процесів викупу та регулярна звітність до EBA.

Вплив на індустрію та перші реакції

Криптоіндустрія сприйняла MiCA із поєднанням обережності й оптимізму. Великі міжнародні компанії вже адаптують свою діяльність до вимог регламенту, обираючи країни ЄС із прозорою й швидкою процедурою ліцензування як базу для свого бізнесу. Емітенти стейблкоїнів на кшталт Circle активно отримують статус EMI, щоб забезпечити безперервний обіг своїх токенів, прив’язаних до євро й долара, на європейському ринку.

Деякі емітенти, натомість, вирішили обмежити свою присутність у Європі замість запровадження необхідних процедур, що призвело до делістингу окремих невідповідних токенів на провідних біржах до кінця 2024 року. Водночас регламент стимулює розробку стабільних токенів у євро як з боку фінтех-компаній, так і з боку традиційних банків, які орієнтуються на регульовану конкуренцію.

Виклики й критика

Попри репутацію новаторської регуляторної рамки, MiCA піддається і критиці. Деякі учасники ринку зауважують, що дотримання вимог і капітальні нормативи можуть стримувати малих інноваторів. Інші вказують на те, що питання DeFi (децентралізованих фінансів) залишаються майже без розгляду, адже основна увага приділяється централізованим посередникам.

Залишається також невизначеність щодо застосування MiCA до глобальних стейблкоїнів, емітованих за межами ЄС, але доступних у Євросоюзі. Серед ключових занепокоєнь — ризик регуляторного арбітражу: якщо емітенти застосовуватимуть паралельні структури — одна відповідно до вимог ЄС, інша — поза його юрисдикцією, це може підважити ефективність регламенту й фінансову стабільність.