Фіатна валюта — це гроші, які випускає держава та визнає законним платіжним засобом. Її вартість не забезпечена фізичними активами, як-от золотом, а ґрунтується на вірі та довірі суспільства до держави чи уповноваженої фінансової установи. Сьогодні більшість країн працюють у режимі фіатних валют, де цінність грошей визначається державною постановою й правовим регулюванням, а не внутрішньою вартістю. Після ліквідації Бреттон-Вудської системи у 1971 році світовий валютний устрій остаточно перейшов від золотого стандарту до повністю фіатної моделі, розпочалася епоха "кредитних грошей".
Фіатні валюти мають визначальний вплив на глобальні фінансові ринки. Саме вони є основою традиційної фінансової системи — формують базу для міжнародних розрахунків, функціонування валютних ринків та забезпечення світової фінансової стабільності. Провідні резервні валюти — долар США, євро та японська єна — мають особливий статус у міжнародній торгівлі, забезпечують країнам-емітентам дохід від сеньйоражу й надають унікальні фінансові повноваження. На ринку криптовалют фіатні валюти виконують функцію цінових орієнтирів і одиниць виміру для цифрових активів, а також є основою фіатних гейтів — способів заведення коштів на криптовалютні біржі. Водночас центральні банки різних країн активно досліджують можливість впровадження цифрових валют центральних банків (CBDC) як нової форми цифрової фіатної валюти для протидії викликам приватних цифрових грошей.
Попри домінування фіатного режиму у сучасній глобальній фінансовій системі, він стикається з чималими ризиками й викликами. Передусім — ризик інфляції, адже відсутність прив’язки до матеріальних активів дає урядам змогу надмірно емісувати гроші, що веде до знецінення купівельної спроможності. Показові випадки гіперінфляції в Зімбабве та Венесуелі. По-друге, стабільність фіатної системи значною мірою залежить від довіри й компетентності центральних інституцій, що створює ризик політичних втручань і фінансових криз. По-третє, панування таких резервних валют, як долар США, формує дисбаланси у міжнародній монетарній системі та обмежує можливості країн із нерезервними валютами. Крім того, із зростанням ринку криптовалют фіатні гроші стикаються з конкуренцією з боку децентралізованих фінансів, що особливо проявляється у сфері міжнародних платежів та захисту фінансової приватності.
У найближчій перспективі фіатні валюти, ймовірно, збережуть провідні позиції, хоча їхня форма суттєво змінюватиметься. Головний тренд — поширення цифрових валют центральних банків (CBDC), здатних підвищити ефективність розрахунків, знизити транзакційні витрати та посилити контроль регуляторів. Водночас інтеграція та конкуренція між фіатними валютами й криптовалютами посилюватимуться, що може привести до створення гібридних фінансових екосистем. Держави дедалі більше зосереджуватимуться на грошовому суверенітеті та фінансовій безпеці, прагнучи збалансувати відкритість інновацій із управлінням ризиками. Міжнародна валютна система розвиватиметься у напрямку диверсифікації, скорочуючи залежність від окремих резервних валют і створюючи стійкішу глобальну фінансову структуру. В умовах технологічного прогресу і фінансових інновацій фіатні валюти адаптуватимуться до цифрової епохи, зберігаючи статус символу національної кредитної спроможності й основи суверенних грошей — принаймні у короткостроковій перспективі це залишиться незмінним.
Поділіться